розкидати


розкидати
I розк`идати
див. розкидати I.

II розкид`ати
-а́ю, -а́єш, недок., розки́дати, -аю, -аєш, док., перех.
1) Кидати в різні боки які-небудь предмети, порушуючи порядок їх первісного розташування. || на (по) чому. Кидати, розсипати що-небудь по якійсь поверхні. || безос. || Розтоптувати, розминати (ногами, колесами і т. ін.) що-небудь, відкидаючи його в різні боки. || Розгрібати, розворушувати (солому, сіно і т. ін.). || Руйнувати, розвалювати яку-небудь будівлю або щось складене в купу. || Прокладаючи собі дорогу в натовпі або відбиваючись від кого-небудь, енергійними рухами розштовхувати, розпихати людей у різні боки. || перен. Розповсюджувати, поширювати що-небудь серед багатьох.
2) Кидати або класти не на своє місце, не дотримуючись певного порядку.
3) розм. Змушувати (всіх чи багатьох) жити, працювати в різних місцях, далеко один від одного.
4) розм. Необачно, марно витрачати що-небудь.

III розк`идати
див. розкидати II.

IV розкид`ати
-а́ю, -а́єш, недок., розки́нути, -ну, -неш і діал. розки́дати, -аю, -аєш, док.
1) перех.Розставляти, простягати, простирати вільно, невимушено (руки, ноги, крила). || неперех. Робити різкі рухи руками або ногами під час розмови, сміху і т. ін. || Розпускати в різні боки далеко від стовбура (гілля, коріння, листя). || Відгортати в різні боки (краї, поли одягу). || Безладно розсипати, куйовдити (волосся).
2) перех. Стелити, розстеляти що-небудь на чомусь, розпростирати, навішувати над чимсь. || тільки док. Надати вільної, невимушеної пози власному тілові (в ліжку, кріслі і т. ін.). || Напинати (вітрила).
••

Розкида́ти на ка́ртах — займатися ворожінням.

3) перех. Розташовувати, розміщувати, будувати (стан, табір, намет і т. ін.). || Плести (павутину). || Ставити (сіті, невід і т. ін.).
4) перех. Робити видним кому-небудь, розкривати щось.
5) перех., розм. Розподіляти кого-небудь по місцях роботи. || також без додатка. Розподіляти на певний проміжок часу; розраховувати.
••

Розкида́ти на па́льцях — рахувати що-небудь.

6) перев. неперех., розм. Думати, розмірковувати над чим-небудь, про щось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "розкидати" в других словарях:

  • розкидати — 1 дієслово доконаного виду кинути в різні боки розкидати 2 дієслово доконаного виду розставити розкидати 1 дієслово недоконаного виду кидати в різні боки розкидати 2 дієслово недоконаного виду розставляти діал …   Орфографічний словник української мови

  • розмітувати — розкидати, марнотратити [V] розмітувати [14, с. 262] – “розкидати” [СБГ, ІІ, с. 186]; [ІЦ 2009] …   Толковый украинский словарь

  • розмітувати — розкидати (ид ле порозмітуй тот гній по загороді) …   Лемківський Словничок

  • посипати — I пос ипати див. посипати. II посип ати а/ю, а/єш, недок., поси/пати, плю, плеш, док. 1) перех. і без додатка.Кидати, розкидати що небудь сипке; сипати. 2) перев. док., перех. і без додатка, розм. Дати сипкий корм деяким тваринам, звичайно птиці …   Український тлумачний словник

  • прискати — аю, аєш, недок., при/снути, ну, неш, док., розм. 1) неперех., чим і без додатка. Розсипати, розкидати щось дрібними шматочками, частинками. || Швидко розлітатися на всі боки, розсипаючись дрібними шматочками, частинками. 2) неперех., чим і без… …   Український тлумачний словник

  • розкиданий — I а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розкидати I. || розки/дано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Покладений не на своєму місці, безладно. || Який перебуває у безпорядку; неприбраний. 3) у знач. прикм. Який змушений жити, працювати у різних… …   Український тлумачний словник

  • розкидання — I я, с. Дія за знач. розкидати I. II я, с. Дія за знач. розкидати II …   Український тлумачний словник

  • розкидатися — I розк идатися див. розкидатися I. II розкид атися а/юся, а/єшся, недок., розки/датися, аюся, аєшся, док. 1) Розлітатися, розсипатися навкруги. 2) тільки недок., розм. Необачно, марно витрачати що небудь своє. || Не дорожити ким , чим небудь, не… …   Український тлумачний словник

  • розривати — I а/ю, а/єш, недок., розірва/ти, зірву/, зі/рве/ш, док. 1) перех. Різкими рухами, ривками розділяти на частини, шматки; роздирати. || Розпечатувати, відкривати (пакет, конверт, телеграму і т. ін.). || Робити рваним, дірявим (одяг, взуття). ||… …   Український тлумачний словник

  • розсипати — I розс ипати див. розсипати. II розсип ати а/ю, а/єш, недок., розси/пати, плю, плеш; мн. розси/плють; док., перех. 1) Несподівано, мимоволі висипати що небудь сипке, розкидати багато предметів. || Давати можливість волоссю вільно спадати, лягати …   Український тлумачний словник